1 min read
Слушать(AI)Вітер
Не вітер — буря!
Трощить, ламає, з землі
За чорними хмарами(з блиском! ударами!)за чорними хмарами мільйон мільйонів мускулястих рук.
Котить.
У землю врізає(чи то місто, дорога, чи луг)у землю плуг.
А на землі люди, звірі й сади,а на землі боги і храми:о пройди, пройди над нами,розсуди!
Й були такі, що тікалив печери, озера, ліси.— Що ти за сило єси? —питали.
І ніхто з них не радів, не
Огняного коня вітер гнав —огняного коня —в ночі
І тільки їх мертві, розплющені очівідбили всю красу нового дня!
Очі.1919
Павло Тичина
Па́вел Григо́рьевич Тычи́на (рус. дореф. Павелъ Григорьевичъ Тычининъ; укр. Павло Григорович Тичина; 1891[2]—1967) — украинский советский поэт и
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Розкажи розкажи мені поле
Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки — Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту, Бо той піт прилипа до брудної сорочки,
Зразу ж за селом
Зразу ж за селомвсіх їх розстріляли,всіх пороздягали,а мертвих насміхали,били їм чолом Випала ж зима Що тепер всім воля,врізали вам поля,в головах тополя,а голів нема Як зчорніла ніч —за селом світило,з співами ходило,берегло, кадил...
О панно Інно
О панно Інно, панно Інно Я сам Вікно Сестру я Вашу так любив
Гаптує дівчина й ридає
Гаптує дівчина й ридає Чи то ж шиття Червоним, чорним Мені життя