Розкажи, розкажи мені, поле:
Чого рідко ростуть колосочки?— Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту,
Бо той піт прилипа до брудної сорочки,
Як плугатар кінчає роботу.
Розкажіть, розкажіть мені, хмари:
Ви чого це тікаєте далі?— Та хіба ми, нещасні та стомлені, знаєм?
Он вітри там женуться, кричать: «ей ви, кралі!
Почекайте, бо ми вас кохаєм».
Розкажи, розкажи мені, поле:
Що ж тепер нам з тобою робити?— Ех, хіба це уперше!
Така моя доля.
Хоч кукіль та волошки я буду родити
Все ж плугатарю є щось із поля.1911
