“Як у нашому селі”
Як у нашому
Кращі в світі ковалі.
Що майстри вже, то майстри:
Ремонтують трактори,
Лагодять поїльні,
А ще на
Івану
Викували залізну руку.
Івану
Викували залізну ногу.
Івану
Викували залізну смерть.
Як у нашому
Кращі в світі ковалі.
Із заліза
Викували хату.
А на вікна ще
Візерунки-ґрати.
Що на першому
Наче січень, наче сніг.
Що на другому
Наче церква вдалині.
А на третьому
Наче хлопець на війні.
Наче мертвий, наче син,
Крила матері над ним.
То баба Ганна дуже просила,
Щоб їй із заліза зробили сина.
Як у нашому
Кращі в світі ковалі.
Їхня слава, мов Дніпро,
Лине в інші землі.
Хай у Києві метро,
Хай в Москві музеї.
А у нашому
Кращі в світі ковалі.1968
Кисельов Леонід
Другие работы автора
Смерть ланкової
Вмирає жінка Голова її Вже осипається зимнім цвітом Ще й коса золота, як той гострий орден,
Дударик
Коли б тобі горенько та печаль, То ти б вийшов на вулицю та й кричав Пісня Голосять баби на згарищах,
Додому
Шкода Москви Вже наче Від сподівань і пристрастей І паху бурштинової
Ніч у Кракові
Хмари повстяні, немов кирея, На дахи лягли, на димарі Ніч, і дощ, і вулиця — над В далечінь простують ліхтарі