1 min read
Слушать(AI)Додому
Шкода Москви.
Вже наче
Від сподівань і пристрастей
І паху бурштинової
У мареві тих марень, тих розмов.
Додому час.
До міста всіх кохань,
Де тополеві вранішні тумани,
Де сірий тулуб вершника
На золотому тлі софійських бань.
Літак аж ніби крилами змахнув,
Натруджений двигун тамує стогін.
Невже мені лишиться тільки
Від тих беріз у весну крижану?
Зелені леза юної
Очистять душу, стешуть білу льолю,
І не відчую ні жалю, ні болю,
А тільки так, смутне: шкода Москви.1968
Кисельов Леонід
Стихи Кисельова Леоніда. Леонид Владимирович Киселёв (21 сентября 1946 — 19 октября 1968) — советский поэт (писавший на русском и украинском язы
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Похорон Офелії
Вулиця довга, немов життя моє Ридання оркестру і рип чобіт Попереду цвинтар хрести заламує, Обабіч городи, паркани, дріт
Дударик
Коли б тобі горенько та печаль, То ти б вийшов на вулицю та й кричав Пісня Голосять баби на згарищах,
Смерть ланкової
Вмирає жінка Голова її Вже осипається зимнім цвітом Ще й коса золота, як той гострий орден,
З листа Джонатана Яреми Свіфта
Я не хочу лежати в цій рабській землі, Радше спатиму в лондонській твані Чи ж повірю, що тут, в світанковій імлі, Не розтане мій подих останній