Ти, мов поет із сонцем у кишені,що ріс тоді, коли росла й трава.
Любов, мов серцекружне веретено —і крутиться дівоча голова.
Букет, мов зірка, у твоїй долоні —каприз хлоп’ячих майже залицянь.
Я вся у вічно юному полоні:тобі — моєї молодості дань.1952
