Моравія

Колись тут ходили брати із Солуні,

І слово рум’яне, як те немовля,

У крижмо зелене, в розгорнуте

Приймала уперше оця земля.

Воно виростало для битов і слави,

В наметах училось, не знаючи парт.

Сягнуло на північ звідсіль, від Морави,

Дала йому північ і силу, і гарт.

І бачать сьогодні Кирило й Мефодій,

Як в давню колиску свою

Вернулось це слово, змужніле в поході,

Вернулось, як воїн в лавровім вінку.1945,

Грінава