1 мин
Слушать

Згадка Хто косить під осінь отави

Хто косить під осінь отави,

Осінні трави без роси,

Той не жалкує минулої

Ні полинялої краси.

Не слухай, що хочуть ворожки!

Не квиль на біль!

На межах зіноваті трошки,

Волошки та кукіль.

Забуде панський білий

Похилі верби, свій рідний герб!

На волю випав нам жереб,

А в серці – молот і серп.

Розбудимо всюди

На мільйони – не гонів –

Хоч сон минулий степами блудить,

Мов божевільний Шлеміль.

Навіщо понурі тіні:

Петлюро,

Денікін,

Махно?

Пройшло лихоліття

Це було давно… давно.

Грає веселий

На струнах золотих,

Що з наших дірявих

Не ллється голод і тиф.

Що знову захований

Військовий мішок продер,

І стали рішучими

Наших братів, сестер.

З

И

Ш

Ь”,

З

У

Ч”

0
0
122
Подарок

Дмитро Загул

Стихи Дмитро Загула. (укр. Дмитро Юрійович Загул; 1890—1944) — украинский поэт, переводчик. Автор стихов: Прийшов, як звір із нор пустелі, Очі з…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Страдания юного Вертера краткое содержание
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.