Підкравсякруком до душіі серце
І крапле кров,сочиться
На прапори чужі.
Наш день – вогонь,
Наш прапор – кров,
Наша борня за всіх!
А хто ж нам голови
І груди розпоров?
Хто сльози ранішні
Невпинно п’є і п’є?
Горюв безпам’ятнім огні
За горе, – за чиє?
Казав: несу вам це і те!
І що ж?
Одна мана.
Коли жнещасна
На волі розцвіте?
