Гуменний

Їздив дідич за границю,

Назад повертає

От гуменний на

Пана і вітає.

Поклонився,

А що там,

А гуменний йому

Та все гаразд, пане.

Одно тілько…» —

А що

Дідич

Та то, пане, що ваш

Складаний

Ну!

Зламався, так зламався,

Що там споминати.

Певне, хлопці мали

Та й мали

Таки правда, ясний пане!

Хлопці ізламали,

Лиш не грались, а

Коня

А з чого ж то сивий

Пані хорували,

За лікарством як погнали,

То і

То і пані хорувала?

Ах, боже мій, боже!

Що ж?

Здорова моя пані?

Говори,

Помоліться, пане, богу!

День лиш хорували,

А на другий од

Богу й душу

Од пожару?..

Що

Просте, пане, діло:

Як зайнявся тік у пана,

То все

Пані вмерла, все

Будь здоров,

А ще ж панна ваша вдома,

Поверніться,

Що ж там, голубе Іване?

Як там бідна

А нічого,

Хлопця, як

Спом’янув тут бідний

Чорта і чортицю,

Плюнув з лиха, сів на

Рушай за границю!»