Щирість

Понад щирість людську, понад

Ані радості в мене, ні щастя нема.

Що було б, якби з нами лукавила

Чи прийшла замість літа підступна зима?

Хай тобі залишається хитрість

Як створити живе із металу і

Не тому ти не мавпа уже, а людина,

Що навчився ховати думки та діла.

Світло прямо іде — без лукавства і зради.

Морок нишком плазує у тиші німій.

Не тому ти людина, що вмієш на

Звабний глянець покласти у блиманні вій.

І піднятись над іншими, і

Все, що просто зростає — як зорі

Ти людина тому, що із власної

В небо шлеш нелукавої думки могуть.

Не впадаєш у розпач з невдалої спроби,

Повним серцем приймаєш хулу і ясу.

Ти людина — для тебе дешеві

Не затьмарять нещадної правди красу.

Я те звідав не раз: важко бути відвертим

Ще посланці пітьми павутину

Ти людина тому, що умієш померти,

Якщо мовити правду тобі не дають!.