2 min read
Слушать

А вже з тої криниченьки

У тій криниці час стояв забутий, —води із неї вже ніхто не пив,у ній гніздилась чорнопера сутіньі падав стрімко тільки дощ сліпий.

І маятник у ній не хилитався,обличчя поспливали слюдяні,і тхнуло нуддю та стоячим часомтак, ніби розкладався він на дні.

О водо мертва!

Я тебе напився,і позначила жили чорнота.

Я ліг грудьми — у тебе задивився:перед очима чорна

Моя ти ямо!

Тріснута зінице,затерпли губи тамувати біль,пружина крику впала у криницю,і я відчув копальню у собі:але сіль вибрана — одна ропа зосталась,волоссям в жилах мертвий час стояв,замість води вхопив губами смалецьі тріснуте обличчя залатав!

Прибутий, бутий, вибутий, забутий, —корону цямрин знято з моїх губ,щоб нижче лет заточувала сутіньі попелом виповнювався зруб.***

0
0
43
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

«И вырвал грешный мой язык!»
До головокруженья душно
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+