Щасливе вже дитинство промайнуло,
В моїх очах світилася зоря.
Ця пісня наче знову колискова,
Здригнулася, як пісня солов'я.
Якби ж могла я повернути,
Дитинство, юність та любов.
Забула б я журбу свою навіки,
Співала б я пісень багато знов.
Як цвіт калини відпадає,
У тихім гаю навесні.
Так з дівчини краса спадає,
Тож нібито у тихім сні.
