2 min read
Слушать

Людина

1 Ніч темна, олив’яна, зимна, люта, чорна,лиш вітер обертає хмар важенні жорна.

Лиш срібна смерть іде в садиби на жнива,й кугикає кугач, лулукає сова.

Мов кінь, в розгоні вихор перед прямом брамистає, й скрегочуть ланцюги й дубові трами.

Та рвучий подув торсає похмуру тінь,що сволоком втекти не хоче в далечінь.

Як сяйво місяця з-за хмари піднеслось,бач: перед брамою стоїть самітний хтось.2

Незнаний приятелю мій, навіщо ждеш,задивлений в покрівлю хмурих, сивих веж?

Навіщо неспокійний зір підносиш

Я жду, бо замкнене за брамою є

Як довго, гей, як довго, сірий друже, ждеш?

Чи день, чи два, чи три, чи, може, тиждень

Не тямлю вже, як довго; від безвічних літ,вже відколи колишеться на осі

Скажи твоє імення, брате мій, що ждештак довго, довго, цілий вік безмеж,що навіть згорбилась тобі з утоми спина.

Скажи твоє йм’я!” —

Моє ім’я… людина”.

0
0
22
Give Award

Антонич Богдан-Ігор

Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Цветок поражения
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+