2 мин
Слушать

Срібні сани

Не мусили писати віршів,спокійний мати день, спокійну ніч.

Віднині смак вина мені погіршав,світ помутнів довкола віч.

Не знаєте страждань поета,для нього дні — мов шпаги, ночі — гірші,кожна хвиля має гостроту стилета,переслідують і гонять ненаписані вірші.

Галки, ворони, гавилопочуть крилами в ночах і днях.

Рахманна лента славиза серця не заплатить жах.

Галки, ворони, гавиклюють усі гадки в сувоях втоми,в божевільнім гоні, без угавуїдуть серцем сріблястими саньми.

Дуднить, гуде земля,лящать і свищуть батоги.

О кругойдучий шлях,клятьба моєї снаги.

Зайві, зайві остроги.

Трійка диких бігунівгуляє й гризе остроги,бере під ноги місяця пів.

Курява срібним клубомтоптаний сніг несе.

З рушниці гримнули їм в зуби,хай щезнуть, пропадуть на все.

А може, ні… Думки несталі.

Нехай стрілою грудь пробита,нехай торощать далімене їх золоті копита.

0
0
99
Подарок

Антонич Богдан-Ігор

Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …
Другие работы автора
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Сегодня читают
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.