“Знов насувається зима”

Знов насувається зима,

Лягає паморозь на луки.

Давно мені листів нема

Мовчать сини, мовчать онуки.

Як видно, рід мій нетривкий:

Все рідшає круг мене парість.

За що життя — за гріх

Мене оголює на старість?

Відірве друга, відбере

І вже назад не повертає.

Я — ніби дерево старе,

Яке на вітрі облітає.

Лишилась тільки ти одна,

Немов берізка на галяві.

Нас віхола не обмина

Чи ми у славі, чи в неславі.

Як нам не схибити в житті?

Як вберегти надійну руку,

Де навіть рідні душі — й

Одне одному чинять муку?,

Мордовія