2 min read
Слушать

У Вільні городі преславнім

У Вільні, городі преславнім,

Оце случилося недавно,

Ще був тойді… От, як на те,

Не вбгаю в віршу цього

Тойді

Зробили з його лазарет,

А бакалярів

За те, що шапки не

У Острій брамі.

Дурня

По походу.

Отже назвать,

Єй-богу, я його не вмію,

Того студента,— що ж нам діять?

То синок був

Гордої графині.

І хороше, і багате,

І одна дитина,

І училось не паничем,

І шапку

В Острій брамі.

Добре було,

Та лихо спіткало!

Улюбилося, сердешне,

Було молодеє,

У жидівку

Та й думало з нею,

Щоб цього не знала мати,

Звичайне, побратись,

Бо не можна ради дати,

Що то за проклята!

Мов змальована

До самої

Перед вікном і

Заплакані очі,

Бо й вона таки любила;

І страх як любила!

Та на бульвар

І в школу

Усе з батьком, то й не

Було ради дати.

І банкір якийсь із   Л ю б с ь к

Жидівочку сватав.

Що тут на світі робити?

Хоч іти

До   З а к р е т у,   не

Без жидівки

Студентові.

А жид

Ніби теє знає,

Дочку свою

В хаті замикає,

Як іде до лавок вранці,

І найма сторожу,

Стару Рухлю.

Ні, небоже,

Рухля не поможе.

Уже де вона на

Роман сей

З шовковою драбинкою

І Рухля не знала.

Може, сама догадалась.

Тілько

Та сплела й собі такую,

І вночі

До студента на улицю.

І де б утікати,

А вони — звичайне, діти

Любо

Коло воріт заходились.

А жид ізнадвору,

Мов скажений,

З сокирою!

Горе!

Горе тобі, стара мати.

Нема твого сина,

На улиці

Убита дитина,

Убитая жидовином.

Горе тобі, мати.

Жидівочка… де та

Взялася в дитяти?

Вихватила ту

І батькові в

Аж по обух вгородила.

Отаке-то

У тім місті преславному,

У тій Вільні сталось.

Дивувались довго люди,

Де вона сховалась,

Жидівочка та гадюча,

Що батька убила.

А вона вночі

В Вілії втопилась,

Бо найшли її в Закреті,

Там і поховали.

А графиня без дитини,

Сердешна, осталась;

Поїхала у Рим, кажуть,

Та десь опинилась,

Та з маркізом якимсь голим,

Кажуть, одружилась.

Може, й брешуть, бо, звичайне,

На те вони люди:

І вдовицю не забудуть,

І тую

Друга половина 1848,

Косарал]

0
0
72
Give Award

Тарас Шевченко

Стихи Тараса Шевченко. (25 февраля [9 марта] 1814 — 26 февраля [10 марта] 1861) — украинский поэт, прозаик, мыслитель, живописец, график, этногр…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Любовь как сон
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+