2 min read
Слушать

Іржавець

Наробили колись

Великої слави,

Утікали з

В Бендери з Полтави,

А за ними й

Нарадила мати,

Як пшениченьку пожати,

Полтаву достати.

Ой пожали б, якби

Одностайне

Та з фастовським

Гетьмана єднали.

Не стриміли б списи в

У Петра у

Не втікали б із

Славні небожата,

Не спиняв би їх

Полковник

Не плакала б матер

В Криму за Украйну.

Як мандрували день і ніч,

Як покидали

Великий Луг і матір Січ,

Взяли з собою матер божу,

А більш нічого не взяли,

І в Крим до хана

На нове

Запорожжя.

Заступила чорна

Та білую хмару.

Опанував

Поганий татарин.

Хоч позволив хан на

Новим кошем стати,

Та заказав

Церкву будувати.

У наметі

Образ

І крадькома

Боже мій з тобою!

Мій краю прекрасний, розкішний, багатий!

Хто тебе не мучив?

Якби

Про якого-небудь одного

Історію-правду, то

Саме б пекло можна.

А Данта

Полупанком нашим можна здивувать.

І все то те лихо, все, кажуть, од бога!

Чи вже ж йому любо людей мордувать?

А надто сердешну мою Україну.

Що вона зробила?

За що вона гине?

За що її діти в кайданах мовчать?

Розказали кобзарі

Про войни і чвари,

Про тяжкеє

Про лютії кари,

Що ляхи нам

Про все розказали.

Що ж діялось по шведчині!

То й вони злякались!

Оніміли з переляку,

Сліпі небораки.

Отак її воєводи,

Петрові собаки,

Рвали, гризли… І

Запорожці чули,

Як дзвонили у Глухові,

З гармати ревнули.

Як погнали на

Город будувати.

Як плакала за

Старенькая мати.

Як діточки на

Лінію

І як у тій

В снігу пропадали.

Чули, чули

З далекого Криму,

Що конає Гетьманщина,

Неповинне гине.

Чули, чули небожата,

Чули, та мовчали.

Бо й їм добре на

Мурзи завдавали.

Мордувались сіромахи,

Плакали, і з

Заплакала матер

Сльозами святими.

Заплакала милосерда,

Неначе за сином.

І бог зглянувсь на ті сльози,

Пречистії сльози!

Побив Петра, побив

На наглій дорозі.

Вернулися запорожці,

Принесли з

В Гетьманщину той

Образ пресвятої.

Поставили в

В мурованім храмі.

Отам вона й досі

Та за

Друга половина 1847,

Орська кріпость]

0
0
244
Give Award

Тарас Шевченко

Стихи Тараса Шевченко. (25 февраля [9 марта] 1814 — 26 февраля [10 марта] 1861) — украинский поэт, прозаик, мыслитель, живописец, график, этногр…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Я только малость объясню в стихе
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+