1 мин
Слушать(AI)Холодна тиша вечорова
Виснажується день,забарвлюється тиша,крізь глицю швидко дише —колише павукав розірваній мережці,і полум’я зникав зотлілій головешці.
Взялося холодкомскуйовджене волосся,відлуння обідкомскотилось в безголосся.
На ширину очейслух розгортавсь крилато,і страх з глухим мечемв кущах ставав на чати.
Втопивши ноги в мох,затамувавши подих,я виникав, як бог,що сам собі на подивцю тишу сотворив,а в ній — усе це суще,та й задививсь згорина світ скороминущий.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Втеча
Бралось за північ Вулиця спала Листя, розтерте на порох, куріло Світло в вітрині хололо, мов смалець,глянув — наозирці шибка летіла
Батькові
Проносячи шум, саморослі колонипопарно ішли вздовж шляхів Ти слухав і вгору підносив долоні —вони ж підлітали не вище трави Який же низенький… А води ще нижчі Та сонце ще нижче за води сіда,щоб нуритись в темінь і шляхом очищеньпрой...
2 Несподіваний сніг
1 Перший Утративши непевну вись,принижений вітрами,погаслий жайвір падав вниз,провалювавсь над нами Зіщулившись, вода німайого не відбивала,бо слухала, як йде зимаі брязкає металом
В степу
По хвилі зеленій пливе-виглибає ковчег для спасіння,і коршак у пошуках суші заточує лет,розмотана нитка сотається в небо від тіні,та слово благальне на кілька віків заліта наперед Крізь дошки розсохлі щілястий пирій протікає,і чвирка крізь па...
