2 min read
Слушать

Під новорічну ніч спогад

Сіллю снігів осіда каламуть піднебесна,зменшилась в зрості постать самотня в степу.

Ворон крилом прагне білість снігів перекреслить,чорно маха — обтина за стропою

Слуху торкається чистий дзвінок кришталевий:звідки ці звуки течуть, як вода з джерела?

Хто це попереду в тебе іде, і блиском сталевимпростір розсовує, і порошить тінь від крила?

В тебе за спиною лантух, а в ньому полова,глибшає крок — лантух обтяжує

Прийдеш додому і виб’єш ціпилном грабовимжменю пашниці на посівання у лютий мороз.

І заклякаєш раптово, чуб піднімає шапчину,лантух ворушиться, ніби у ньому — а хай йому біс!

Серце проткнула голка циганська крізь спину,клунок розшморгуєш квапно — що ж ти важенного ніс?

Лишенько!

В з’їдинах житніх — що за дрібнота? —мишка-полівка від холоду дрібно тремтить,руку простяг, і вона в рукавчаті вороташаснула — в пазусі аж коло серця

Ти повертався додому під ніч новорічну,збившись з дороги, йшов та ішов навмання,сніг затверділий холонув, і вабила вічність,серце ж тоді зігрівало дрібне мишеня.

І доплуганився ти на світанні до хати,вибивсь із сил, але клунок важкий доволік,щедро з порога засіяв половою матірі провалився у сон, щоб проспати весь рік.***

0
0
18
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Мотивация временем
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+