Навіщо ти у пам’яті долоней,навіщо ти на язиці солона
Для чого ув очах ця порожнеча,розріджене повітря кожен вечір
Невірогідна, дзеркалом забута,глибоким слухом кухля непочута,присутня в жилах, стягнутих вузлом,збережена невичахлим тепло...
Море стелиться чорним, важким оксамитом,небо чорне і хмарне тяжіє вгорі,тільки де-не-де, мов передсмертним останнім привітом,промовляє зоря до зорі
Невидимками крадуться чорні ворожії хвилі,тихо, тихо, мов хитрих злочинців гурти,і причаїли го...
Сіллю снігів осіда каламуть піднебесна,зменшилась в зрості постать самотня в степу
Ворон крилом прагне білість снігів перекреслить,чорно маха — обтина за стропою
Слуху торкається чистий дзвінок кришталевий:звідки ці звуки течуть, як вода...