“Так гарно ти снилась мені”

Так гарно ти снилась мені:

Не руки, не очі, лиш голос,

Лиш голос, як день у вікні,

Як вітру знадлива голість.

Наче в блакиті зоря,

Ти в слові замерехтіла.

Зринали, як блиск янтаря,

Згини твойого тіла.

Зринали й зникали

Хвилею золотою.

І серце хотів я

Тим світлом і чистотою.

Раптом – пробудження грім.

Де ж ти пропала, ноче?

Метелик у серці

Вогкими крильми тріпоче.***