“Лягла зима і білі солов’ї”

Лягла зима, і білі

Затьохкали холодними вустами.

В холодні землі взулися гаї.

І стали біля неба, як стояли.

Скоцюрбивсь хвіст дубового листа,

Сорока з глоду водить в небо оком,

І вітер пише вітрові листа,

Сорочим оком пише білобоке.

Що гай з землі дивився і стояв,

Що солов’ї маліли, як морельки,

А Київ, мов скажений,

В степах село чиєсь, чуже, маленьке.

Що я з тобою ще одні

Зимуємо на щасті, як на листі.

Нога в дорозі.

Вітер з-під ноги.

І пам’ять наша — макв одній колисці.1974

0
0
55
Give Award

Вінграновський Микола

Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

До головокруженья душно
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+