1 min read
Слушать(AI)На косогорі біля школи
На косогорі, біля школи,стоїть у нас і до сьогодніпощерблений віками,та міцнийтурецький стовп.
Зізнаюся: втікав яз уроку стародавньої історії.
Було нелегко осідлативисоке диво чужоземне.
Та врешті ось вона –ополячена, отуречена,орусачена, онімеченамоя земля.
Я милувався неюз пихатого турецького стовпа.
Його напевне ж охрестивкозацькою шаблюкоюмій предок
Кривоніс,який не прогуляв урок історії.
Перебийніс Петро
Пëтр Мусеевич Перебийнис (укр. Петро Мусійович Перебийніс; р. 1937) — украинский и советский поэт, драматург, журналист, редактор. Заслуженный ж
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Тато косить конюшину
Тато косить конюшину,а я несу через полегорщики-близнятаз гарячим обідом Горщики не прості – золоті Що в одному горщику – борщик,що в другому горщику – каша А хліба, каюся, немає
Батькова дорога
Це наснилося, можливо,чи привиділось мені,чи насправді сталось дивопри досвітньому вікні Що це діється зі мною Хоч немає вороття, –бачу: стежкою земноютато йде із небуття Тато йде сорокалітній,і гойдаються поля
Чорні очі кари
Чорні очі карі,тіні Що мене чекаєв тій далечині Цідиться крізь менетиша польова Дідичу кремезний,грішна голова
Сохне глина руда
Сохне глина руда Відступає орда Гаснуть очі розкосі А сніги навскоси – на поля, на ліси