Тато косить конюшину,а я несу через полегорщики-близнятаз гарячим обідом.
Горщики не прості – золоті.
Що в одному горщику – борщик,що в другому горщику – каша.
А хліба, каюся, немає.
Дістався приблудному песику.
Тато
Не біда.
Позичимо в
Обідає нашвидку.
Гладить мене по чуприніпахучою долонеюі знову береться за косу.
Пахне зеленим борщем.
Пахне кашеюі скошеною
Миттю засинаюна конюшиновій подушціі прокидаюся в синіх сутінках.
Вечір.
Тиша.
Поруч тато, а в зоряному небі
Близнята.
