Це наснилося, можливо,чи привиділось мені,чи насправді сталось дивопри досвітньому вікні.
Що це діється зі мною?
Хоч немає вороття, –бачу: стежкою земноютато йде із небуття.
Тато йде сорокалітній,і гойдаються поля.
Линуть гуси перелітні,обертається земля.
Ронять гуси з високостісизе пір’я на луги.
Видно мамі сивокосійнедосяжні береги.
Пам’ятає небагатоця стежина з
Тату, осьде наша хата!
Ти її не промини.
Розвидняється між нами.
Ходять кола по воді.
І в задумі каже
Ви обидва
Мама карточку торкаєі на мене позира.
І чоло моє черкаєтінь гусиного пера.
Це наснилося, можливо,чи привиділось мені,чи насправді сталось диво:тато йде в далечині…
