На могилі Розалії

Я залишив писульку на могилі Розалії,

Душі пелюсток,

Я завтра піду, щоб збирати конвалії

Найсумніший цвіток.

Щоб збирати конвалії — серця

Білі квітки,

Серця забитого, серця

Кавалки.

Може надія там знов

В рожевих блисках,

Може знов серце самотне

В веселки бризках.

Уранці піду на могилу Розалії,

Буде писулька її у вінку

Хочу і прагну я бур вакханалії,

Хочу вловити я мрію легку.19.

IX. 1916__________________________________Розалія — молода дівчина-естонка, подруга Л.

І.

Горенко;покінчила життя самогубством через нещасливе кохання.