Я залишив писульку на могилі Розалії,
Душі пелюсток,
Я завтра піду, щоб збирати конвалії
Найсумніший цвіток.
Щоб збирати конвалії — серця
Білі квітки,
Серця забитого, серця
Кавалки.
Може надія там знов
В рожевих блисках,
Може знов серце самотне
В веселки бризках.
Уранці піду на могилу Розалії,
Буде писулька її у вінку
Хочу і прагну я бур вакханалії,
Хочу вловити я мрію легку.19.
IX. 1916__________________________________Розалія — молода дівчина-естонка, подруга Л.
І.
Горенко;покінчила життя самогубством через нещасливе кохання.
