1 min read
Слушать(AI)Сон
Вона живе і досі невже і я
Я бачив її коси фіалки рву.
Десь у рові зеленім і її
Лежить у мене на плечі легка
Сонний туман випростувавсь
А в далині десь місто спитьз відкритими
Навколо все поснуло застигло
І ми самі без човна і не з
Такий неясний сон чом річка а не
Чом ласка не прокльон і хусткою
І досі чую я тремтить її
У мене на плечі легка легка
Кохана.29.
II. 1916.
Владивосток
Семенко Михайль
Стихи Семенко Михайля. (31 декабря 1892 — 23 октября 1937) — украинский советский поэт, основоположник и теоретик украинского футуризма. Автор с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Подорож
Я ходив з нею, далеко були ми Обходили немало поля і попали в ліс Скільки прани — бо не були ми злими Я звідти в кімнату приніс
Улиця
Сьогодні знов піду на її Буду чекать і мріять Сьогодні ніч безкрила зорі І такий бездумно-ласкавий
Витиск
Ах, розумієте — нудьга наринула Що я не такий, як всі Ночі опошлені доля У парку з серцем наодинці
Ми
Чую кроки Важкічую кроки Тяжкічую стони Он тамчую стони
