2 min read
Слушать

Гроза в горах

І тиша.

І гори.

І небо, й ріка,

Що зорі шліфує в собі об каміння.

В незрушнім повітрі сторожкість така,

Мов скоїтись має якесь потрясіння.

Вслухайся, завважуй: дихнув вітерець

І глипнуло око, що з обрію стежить.

Провалля зітхнуло, як в темряві мрець,

Котрому воскреснути зараз належить.

Зненацька ножі полум’яні з–за

Відрізали землю від неба нещадно.

Незриме кресало черкнуло: удар!

І реготом простір озвався всевладно.

Над темними скелями тінь від руки.

Відбились берізки в захмарній зіниці.

І я поринаю в біблійні віки,

Що котять Іллю в грозовій колісниці.

В рудому волоссі іскриться, гримить,

А голос гойдає небесні відроги.

Завісу відгорнуто тільки на мить

Там інші світи, потойбічні

Ударте, копита, в висотах крутих

Вам вірять, вас ждуть у моєму народі.

А я пожалію безкрилих — отих,

Що бачать живе лиш у власнім городі.

Рушайте, булані, і сотнею

Заорюйте шлях, де тюпачили ниці.

Можливо, це знає лиш дикий марал:

Є вирок у тій грозовій колісниці.,

Сибір

0
0
33
Give Award

Руденко Микола

Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+