2 min read
Слушать

Естафета

Я знов дорогу пригадав

Та бурю, котра небо колихала;

Грозу, що царювала у

І шаблями вогненними махала;

Та голови уярмлених волів,

Які тягнули в темряві мажару.

Рогаті силуети їх

Були, здається, витворені з жару.

А блискавка, упавши вдалині,

Звивалась полум’яною

Навік запам’яталося мені:

Я народився з блискавки тієї.

Вона мені висвічує з

Обличчя неньки та солодкі груди.

В нічному небі котяться громи,

Неначе й там на возі їдуть люди.

Коли ж у полі темний вітер

І ранок дарував ясну

Я присмоктався до грудей отих,

Що виростили з блискавки

Тепер я зек.

Упавши у

Загнузданим в дроти мордовськимлітом,

Із серця кину блискавку живу

Нехай вона летить над білим світом.

Нехай летить, узута в ураган,

На лихо всім тупим та безголовим.

Вона не шабля і не ятаган

Вона летить, щоб стати просто Словом.

Десь дівчина роботу

І томик мій горта над течією.

А Сонце бачить, як її

Народжується з блискавки тієї.

0
0
139
Give Award

Руденко Микола

Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Я только малость объясню в стихе
Ветер Перемен
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+