2 мин
Слушать(AI)«Був монастир а в нім черці»
Був монастир, а в нім черці —відлюдки тихі, богомільніі в’язні віри добровільні,що в божому жили страсіі словом правди та хрестомборолися колись з гріхом.
Тепер вже тих черців нема,свічки не сяють в їх святині, —там сірий пил і сіра тьмапокрила стіни всі і скрині.
А в скринях порох, динаміт,арматні кулі і патронилежать для миру
Сим знаменем здобудеш світ,а не хрестом на хоругвіі проповіддю о любві!
Дивись: на храмі громозвід,де перше хрест був на дасі.
Так треба, щоб огненна силадругої в скринях не спалилаі щоб бутний* був у
Дивись: отся душа нещираапостолом зоветься мира,пильнує вічно магазину,щоб ти спокійну мав годину,трясеться над твоїм спокоємі мир здобуде хоч —
Бутний — зусхвалий.
Осип Маковей
Стихи Осипа Маковея. Осип Степанович Маковей (укр. Осип Степанович Маковей; 23 августа 1867 — 21 августа 1925) — украинский писатель и поэт. Авт
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Сон
Тихий сон по горах ходить,за рученьку щастя водить І шумлять ліси вже тихше,сон малі квітки колише Спіть, мої дзвіночки сині,дикі рожі в полонині Не шуміть, ліси зелені,спати йдіть, вітри студені
Елегія
Коли помрем і заростем квітками,у споминах ще оживем не раз,аж поки поруч з нашими кісткамизаснуть усі, що пам’ятали нас І буде се вже наша смерть остання,наш порох вітер світом розжене;прийде весна, прийде пора кохання,а нас ніхто й ніколи н...
Полетів би я на Україну
Полетів би я на Українуне конем, а бистрим самоходом,щоб натішитись своїм народом,щоб поглянути на ту країну,що так довго у неволідожидала щастя й доліі діждалася спасення,свого воскресення Не пропустять чати самоходанапоперек вченої Європи,с...
«Помер рекрут в непривітній столиці»
Помер рекрут в непривітній столиці,здалека від свого села,від матері, убогої вдовиці,від любки, що в селі жила Помер, не бачивши у час конанняні слізки жалю, ні зітхання І вже його везуть на чорнім возі,в могилу піп його веде,музика грає...
