1 мин
Слушать(AI)Любов
У правилі математичнім світаза дужки викинена невідома,незнаний косинус днів наших літа.
В далекій подорожі, навіть вдомадарма шукати слів її німих.
Коли здається: пустку переміг,приходить тиха, наче ніч, утома.
Усміхнені, штудерні тріолети,мов лід холодні, кажуть нам даремно,вмовляють, що любов — це річ неземна.
О, де ти є, незнана, о, де є ти?
Чи кинув хто на тебе анафему?
А може, винайшли тебе поети,щоб до згучних сонетів мати тему.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Дно пейзажу
Корови й дині Білий янголна лопуха зеленій плахті Хто будить в серці тужну п’янкістьі хто колише темний страх твій Ще неоправданий, таємний,мов кріт, від дна коріння риєі грає, мов кларнет підземний,в кипінні форм, у барв завії
Слово про чорний полк
Об слово дзвонить слово — кусні бронзи віщі — Співаю, не клянурозгромленим полкам, пощербленим рядам, потрощеним когортам Хвала усім, що з пристрастю цілують сестру на бойовищах,а тим, що ляк в них, мов слимак у мушлі, й гнуть тростини с...
Дружня гутірка
Поезія — Ні, не питай,який рецепт її есенцій П’ючи свій золотавий чай,так пробалакаємо день цей Узори гарних слів, мережка,екстракти мови в срібній чаші —хай їх краси аптекар зважить
Проповідь до риб
До карасів, до коропів і до дельфінів,до всіх братів з солодких і солоних вод:— Ви не давайте нам ікри ані фішбінів,ми прагнем ваших просторів, і волі, і пригод Важка вода, та від води ще важче небо Тому принаджує нас ваша глибина,чарує ...
