Корови й дині.
Білий янголна лопуха зеленій плахті.
Хто будить в серці тужну п’янкістьі хто колише темний страх твій?
Ще неоправданий, таємний,мов кріт, від дна коріння риєі грає, мов кларнет підземний,в кипінні форм, у барв завії.
І як зродився без причини,так без причини щезне знагла.
Природи лоно мрячне й синє,і сонця кіш,і кіш землі,що в ньомукорови, квіття, дині й янгол.
