1 min read
Слушать(AI)Дно пейзажу
Корови й дині.
Білий янголна лопуха зеленій плахті.
Хто будить в серці тужну п’янкістьі хто колише темний страх твій?
Ще неоправданий, таємний,мов кріт, від дна коріння риєі грає, мов кларнет підземний,в кипінні форм, у барв завії.
І як зродився без причини,так без причини щезне знагла.
Природи лоно мрячне й синє,і сонця кіш,і кіш землі,що в ньомукорови, квіття, дині й янгол.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Концерт з Меркурія
Як віко скриню, ніч прикрила муравлисько міста,в долинах забуття ростуть гіркі мигдалі сну На голови міщан злітають зорі, наче листя,у скорчах болю і багатства людський вир заснув Бур’ян дахів, співуче зілля, міцний кущ — антени На ...
Кінець світу
Мов бура плахта, хмара круківсідає на дахах бриластих,і місяць, звівши сині руки,немов пророк, став місто клясти За всі гріхи і всі провини,за малість, зрадність і підлоту,за злочини, що повне нимикубло презирства і голоти Тоді розпутник...
До дна
Я витесав поему з срібла,поема — мов ялиця Весна спинилась і приблідла,мов з дива молодиця Співай, сокиро, теслі безум,розтісуй пісню знову Углиб, до дна співуче лезовстромляю в корінь слова
Змія
Змія рослинна й кущувата,змія покручена й слизька,мов мокра палиця картата,співає хлопцеві в руках Змія, мов рожа, гребенястаросте з-під каменя кущем Слова рослинні і хвилястізлітають радісним дощем Мов папороть, перед очамистає пра...
