Я так тягнусь до тебещо стогін може лише мислитисьначе криничка у лузі —не зауважений нікимсам у собі й для небати ж — в кожній крапці зримостіі слух скасовано задля стремліннятуди до зглибленнятам де і «є» і де «нема»ой розчинитись пучками губамиі втанути зомлінням в тебенавіщо зір навіщо слух та моваостання крапля розумузадля благання — гаснети — всеприймаюча — потульно-незабутатвердим у плиннесхлипом ойкнуть в сутіньщоб волокном шовковимпройти і поснувати жилий не визирати із твоїх очейсвоїми —а через тебе бачити себеа через «ти» — єдине***
1 мин
СлушатьСтремління
0
0
12
Подарок
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…
Другие работы автора
Дерев’яне коло
Навперестріч ішла ти, доле,аби здійснитися життям;та розминулись — і по колуі досі ходим — дні ж А з поля літ ізнов водоюсніги стікають у ярки;ліщини кущ, що був тобою,сахався теплої руки Лише торкавсь — ти завмирала,а відступавсь — хита...…
Власний портрет у газеті З циклу «Фотокартки»
З циклу В марнотах розуму, у пізнанні неситімтак праглось осягти і все збагнуть,що й не помітив, як літа прожито,крізь шибку криги дивишся в Днів скільки залишилось Чому ж ти не обчислюєш і їх…
В Кижах
Між ребрами брусованої хатиросте трава, у вікнах дуплуватихсидять коти, і жевріють ледь-ледь,димлять ґноти, наповнюючи вщертьсамотністю присадкувате житло,де палахкоче дзеркальце, як Назад нема, немає вороття,з минулим розминається життя,і, п...…
“Стукають краплини золоті в шибки”
Стукають краплини золоті в шибки,лопотять двокрило вікна на боки У струмочку тихо блискавка цвіте,листячко ж у неї, видно, золоте Миттю обшугалось, знову зацвіло,підпалило хмарі молоде крило Впала тая хмарочка в річку голубу, —чаєчк...…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий