1 min read
Слушать(AI)Пісня акина з АВознесенського
З А.
Не славні не корівні,
Не трону прошу, не платні
Пошли мені, боже, рівню,
Хто б міг підспівати мені.
Прошу не кохання краденого,
Не почту, не орденів
Товариша, боже праведний,
По долі пошли мені.
Щоб мав би із ким
Піснями серед степів.
Для серця, не для
Звести на два голоси спів.
Щоб хтось мене хай не часто,
Та все ж зрозуміти міг.
Із губ моїх взяв, як причастя,
Царапнутий кулею ріг.
І хай мій напарник співочий,
Забувши, що кликав мене,
В суперництві серед
Ножаку мені
Прости йому.
Хай до
Один би проскнів між
Пошли йому, боже, другого
Такого, як я і він.
Мозолевський Борис
Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Расулові Гамзатову
Сивий орле гостроокий, Заспівай про нашу велич Світ чарівний і Нам даровано, мов келих
Дорогою стріли
Шалений лет — і потяг Кривого Рога димарі червоні Вони услід рвонулись, наче коні, І стали
Неоліт монолог
Над степом повінь місячна пливла, Я гола йшла, збирала квіт ромену В моїх очах кипіла синя мла, І місяць цілував мені рамена
Половецький ідол знахідка 1905 року
Знахідка 1905 Щоб знало межі недолуге Й сиділо мовчки, підле, на цепу, Мене на пострах видовбали