1 min read
Слушать(AI)Розмова з листком
Діткнулась ставу осені рука,
Паде на хвилі журавлине: кру,
І поширяється далеч укруг,
Друкує в хмарах зорями друкар.
В руці з землі листок маленький дру.
О, як є повно в нім зими примар,
Та крихта літа ще життя трима.
Листок маленький, мій зів’ялий друг.
Розвіється життя останній хунт,
Що вітер все про нього грав, брехун,
Коли за щастя вів із ним ти спір.
Та не сумуй; ти весну мав.
Тям те:
Не раз майстерством є та щастям
Знання самоошуки пити спирт.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Слово про полк піхоти
Ми молодість тверду і кучерявускладаємо, мов прапор, на лафетах У куряві цілує очі слава,горять на небі кулі і комети Змішалися, у куряві склубившись,статуї й люди перед арсеналом Ми, на багнети сонце настромивши,виходимо нестримно ...
Весілля
Почалось так: упився явід перших власних строф похмілля Був тільки місяць дружбоюна мому з піснею весіллі Як сталось те, як задзвеніло,сказать не вмів оцього вам би,коли б так серце не горіло Так народились перші ямби
Четвертий кут
Віра, надія, любов – ч 1О, вічно тужать людські душі,час принесе поразку Хай нам шепоче янгол в ушінову шовкову казку
Барвінкова щирість
Кохай мене звичайно й просто,так, як кохають всі дівчата Коли проходиш білим мостом,зоря в твоє волосся вп’ята Так палко вміють цілуватилиш ті, що перший раз цілують В тремтінні слів твоїх крилатихя барвінкову щирість чую