Слово про полк піхоти

Ми молодість тверду і кучерявускладаємо, мов прапор, на лафетах.

У куряві цілує очі слава,горять на небі кулі і комети.

Змішалися, у куряві склубившись,статуї й люди перед арсеналом.

Ми, на багнети сонце настромивши,виходимо нестримно і зухвало.

Юрба в вертепах вулиць, наче повінь.

З-під ратуші зриваються два леви,біжать в юрбу, толочать, брук сплив кров’ю,юрба кипить, шаліє.

Місце левам!

Під гул, під бряз валторен і тареліввиходять леви попереду роти,ведуть її.

Хай їх вітають трелемпузони полку п’ятого піхоти!

Хай всі, хай всі побачать і почуютьз трибун, з балконів, з брам, з дахів сріблистих:востаннє вам піхота салютує!

Шрапнелі сонця вибухають в місті.

Ми молодість тверду і кучерявускладаємо, мов прапор, на лафетах.

У куряві на синім небі сяємайбутньої Республіки планета.