1 min read
Слушать(AI)Весілля
Почалось так: упився явід перших власних строф похмілля.
Був тільки місяць дружбоюна мому з піснею весіллі.
Як сталось те, як задзвеніло,сказать не вмів оцього вам би,коли б так серце не горіло.
Так народились перші ямби.
Слова не тесані в гамарні,слова, осріблені в вогні.
Складають радісні піснів весни заквітчаній друкарні.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Дороги
Розгорнулась земля, наче книжка(дороги, дороги, дороги) Зашуміла трава і принишкла,простелилась нам юним під ноги Тільки небо і тільки пшениця(над нами, за нами, під нами) Тільки безкрай і далеч іскриться,тільки безвість вітає вітрами
Ніч
Розкрита книжка, лампа, блудні нетлі,ляга на серце ржа думок На стінах тіні в’яжуть круглі петлів чудний і нерозплутаний клубок Мов чорний кіт, сів череватий чайник,годинник, наче джміль, гуде Яка ж солодка ця принада тайнита слово,...
Хміль
Дівчино, хмелю весняний,довкола мене оплетися Кують нам дятлі з моху сниі в сто гаях лопоче листя Весна омаєних весільі кожна ніч, немов отрута Твоїх долонь ласкавий хмільі тайна щастя незбагнута
Батьківщина
Жовті косатні цвітуть на мокрих луках,як за днів дитинства, в кучерявій млі Вилітають ластівками стріли з лука,білі стріли літ Оси золоті в чарках троянд розквітлих,мокрі зорі куряться під сизий вечір Ще горить твоєї молодості світл...