2 мин
Слушать

«Та невже ніколи не забуду»

Та невже ніколи не

Ці шляхи, цю тирсу, широчінь,

Не заб’ю в собі зміюку люту,

Що хитренько про степи сичить?

Як орган в костьолі, на молитві,

Ці уперті спогади з

Знову кажуть:

Ти послухай, рід

Нас до тебе, зраднику, послав».

Що ти робиш?

Де ти забарився?

Чи забув, як явори

На тому хихлатому узліссі,

Відкіля розходяться поля?

Ми прийшли до тебе із оселі,

Де весною присмерк, мов мара,

Де за клунею в синяві

Молодик химерний умирав.

За весною — червень, липень,

На озерах, на пустелі

Пам’ятаєш, як дзвонили

Про хрусталь надуманих медуз?

А цю осінь, в злоті,

Та невже ти враз її забув?

Що ти краще десь найшов на

За осінню далечінь в степу?

За вітрами падають сніжинки,

І на стріхах білий сніг лежить.

Всюди тиша.

Лиш собаки

На церковній заливаються межі.

0
0
250
Подарок

Хвильовий Микола

Стихи Миколы Хвылевого. 1 декабря 1893 года — 13 мая 1933 года. Украинский поэт, прозаик, публицист. Основоположник настоящей новой украинской п…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Я любила его бороду
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.