1 min read
Слушать(AI)Що нам морок!
Там, де
По підметах спорохнялих,
Златовіти
Йшов новітній день!
Гей!
Сідаймо всі на релі
Гайдабурити гайда!..
Морок, смуток?
Я веселий
Молотка дзвінкий удар!
Тіні
Зникли.
Вечір
І –
Що мені?
Я до цього також звиклий,
Як до мене тьмяні сни.
Небо
Зорі списики у простір.
І сьогодні, як і вчора,
Морок хмуриться від злості.
А у мене біля
Сиза горлиця туркоче,
Серце з ретязя
І голубку залоскоче.
Що нам морок, що нам смуток?
Ми йдемо – наперекір,
Ми – весни найперші гуси,
Наші дні – бурхливий вир.
Хвильовий Микола
Стихи Миколы Хвылевого. 1 декабря 1893 года — 13 мая 1933 года. Украинский поэт, прозаик, публицист. Основоположник настоящей новой украинской п
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Путь
Мороз у зорях блимавбезкольорово —…сон Співали сани на Сріблясту пісню про сніги Співали сани на путі
Голод
Обгризли дерева за повіткою коні, Гаряче дмуха вітер в степ, Кублиться по шляхах і по оселях стогін Жах росте
На верхів’я
Греби, весляре, на верхів’я Король-весляре, на верхів’я В люстерці гроз,в люстерці снів,в люстерці гроз безмежних Король-весляре, гей, блиснив люстерці гроз безмежних
Пісня з тракту
Битий шлях Життя Тюпали верхів’я…тюпали, потюпали— далі Похнюпливі коні поштові,пісок і батіг в