2 мин
Слушать

Напис в руїні

Я, цар царів, я, сонця син могутній,

Собі оцю гробницю збудував,

Щоб славили народи незчисленні,

Щоб тямили на всі віки

Імення»… Далі круг і збитий напис.

І вже ніхто з нащадків

Царського ймення прочитать не може.

Хто збив той напис, – чи сперечник-владар,

Чи просто час потужною рукою,

То невідомо.

Дивним

Багато слів написано край

Про славу безіменного владаря,

Змальовано царя славетні вчинки:

Он цар сидить високо на престолі,

Народи подолані йдуть з

Коштовними й додолу клонять чола,

А він сидить, немов камінний

Під опахалами з барвистих пер.

Лице його подібне до Тутмеса,

І до Рамзеса, і до всіх тиранів.

Он далі він, схопивши за

Одразу цілий гурт якихсь повстанців,

Кривим мечем над ними замахнув.

Лице його подібне до Тарака,

До Менефта, як і до всіх тиранів.

З лицем тим самим він левів полює,

Левіафанів ловить, б’є

І їде полем через людські трупи,

І бенкетує по своїх гаремах,

І на війну жене своїх підданих,

І посилає на роботу люд,

На ту страшну єгипетську роботу,

Що має вславити царське імення.

Іде той люд, мов хвилі в океані,

Без ліку, без числа на

І стелиться під ноги коням царським,

А хто живим зостався з того люду,

Той гине на єгипетській роботі:

З його могили хоче цар

Для себе пам’ятник – хай гине раб!

І раб копає землю, теше камінь,

Приносить мул з ріки і робить цеглу,

Виводить мури, статуї великі,

Запрігшись, возить самотужки й

І щось будує вічне і величне,

Щось незрівнянне і потужно гарне,

Мальоване, мережане, різьблене,

І кожна статуя, колона, малювання,

Мережечка, різьба і навіть

Незримими устами

Мене створив єгипетський

І тим навік своє імення вславив

Мандрівнику, спинись, коли в пустиніпобачиш де таку царську гробницю,хто б він не був, той цар, що там спочив,ти не йому поклонишся, спинившись.

Умер давно той цар з лицем тирана,

Умер давно народ, йому підданий,умерло ймення, і загибла пам’ять.

Зосталася по їх дивна будова,

Царю могила, пам’ятник народу,

А що здобув той цар з лицем тирана?

Собі могилу,

Умер давно той цар з лицем тирана,

Зоставсь по ньому – круг і збитий напис.

Співці! не марте, вчені! не шукайте,

Хто був той цар і як йому наймення:

З його могили утворила

Народу пам’ятник, – хай гине цар!

0
0
68
Подарок

Леся Українка

Леся Українка. 13 (25) февраля 1871 — 19 июля (1 августа) 1913) — украинская поэтесса, писательница, переводчица. Автор стихов: Ой здається не ж…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Твоя стихия.
Я улыбку твою полюбил за износ
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.