Наука

Мов свічка, куриться черемхав побожній вечора руці. Вертаються з вечірні лемки,до хат задумано йдучи. Моя країно верховинна, —ні, не забуть твоїх черемх,коли над ними місяць линевівсяним калачем!

Ранок блиснув. Сонце, мов червона цегла,покотилось бляхою дахів. Ранок тіні й мрії розгорнув і знаглапіснею возів прогомонів. Знову перекреслить неба синь безмірнузір падучих лінія крива.

На синьому безмежжі океану,де не догляне навіть людське око,високо, аж до хмар, в імлах глибокосамітний острів серед хвиль пеану. На острові, так каже казка,теменні скарби десь лежать закляті. Горять моряцькі очи у завзятті,жага бушує в…

Вилітають — лиш стопи дзвенять,аж майдан задрижав, розспівався. Наче курява, стукіт піднявся,мов туман, коли вітер шугне,буря кроків пливе взапашне,промінливе повітря та гнепо дорозі усе, мов солому. На піску, на камінню дзвінкомув бігу…

До карасів, до коропів і до дельфінів,до всіх братів з солодких і солоних вод:— Ви не давайте нам ікри ані фішбінів,ми прагнем ваших просторів, і волі, і пригод. Важка вода, та від води ще важче небо. Тому принаджує нас ваша…

Горлянки соловейків плещуть, мов гобої,у димі пахощів, в чаду лілейних куряв,аж спів змінився в запах, мов за ворожбою,розплився в квітний пил. Це тільки увертюра. На солов’їне гасло дружні перемовиусіх музичнодзьобих ста племен…

Чи то струни, чи не струни,чи то, може, вістря шпаг? Вік минув зеленорунний,що садами ніжно пах. Навіть скрипки срібні жилине заплачуть серед туч,хоч на серце наложилиднів твердих тісний обруч. Так стоятиме навпроти,хоч до цього не…

Дубове листя, терези купців, цигани,щоденний гамір і щоночі вічні зорі. Життя, що найтрудніше із мистецтв. Доганаза кожний зайвий день. Жде ніч — суддя суворий.