2 мин
Слушать

Граки відлітають

Граки зимують десь на Україні.

Вони в мордовське небо піднялись

І потемніло всюди.

Чорні

На землю кинула холодна вись.

Дивлюсь — і заздрю: десь по

Гулятимуть ці птахи до весни.

Усе живе на світі має волю

А в мене вільні, може, тільки сни.

Та цур йому!

В моїх очах сьогодні

Дніпровські кручі, голі

І схожі на граків школярські сотні,

І ковзанка зимової пори.

І перший сніг, та гамір біля школи.

Що мушу я зробити, малюки,

Щоб з вас ніхто не потрапляв

У край, де влітку селяться граки?

І як мені свій норов налигати,

Щоб менше лиха знати на віку?..

Багато днів.

І віршів теж багато,

Але ж те саме в кожному рядку.

Не криючись уже, стогну і плачу.

Хоч горда стійкість — заповідь

Болить душа.

Суди мене, читачу,

Якщо у цьому винен тільки я.

0
0
Подарок

Руденко Микола

Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Фауст краткое содержание
Любовь как сон
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.