1 min read
Слушать(AI)“Помру за дротом чи тверда рука”
Помру за дротом, чи тверда
Напише косо:
Вислати за межі”?..
Порине в хмарку тіло літака,
Щоб загубитись в сонячній пожежі.
Чи встигну з неба помахать
І мовити синам: живіте чесно?..
А може, все не так і я
В краю, куди не заглядають весни?
Моїм сусідом буде по
Старезний мамут чи його нащадок.
І пом’януть в якутському селі,
Дихнувши в простір горілчаним чадом.
А через рік і сліду не знайти,
Де жив я, зліплений з земного пилу.
І тільки ти… Я знаю, люба,
Віднайдеш у снігах мою могилу.
І захистиш той горбик від наруг
Не покладешся на чужі
Як добре те, що віднайшовся друг
Той друг, якого вже хотіли вкрасти!
Руденко Микола
Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Самотність
Від мук земних себе не відокремлю, Допоки Світло не здолає тьму Та мушу визнати: планету Ненавиджу, буває, мов тюрму
“Небо страждаючи зорі народить”
Небо, страждаючи, зорі народить, Муками струсів наповниться Вічність Мудре страждання Наших незрілих думок пересічність
Брехня
Від Рузвельта до Сталіна Прибув з запитанням:— Що руським треба, Щоб швидше цій війні настав І мирний дим із хат піднявсь до неба
Благання
Лечу кудись орбітою земною Люблю й ненавиджу усе Не я пишу, а Слово пише мною Воно вже вкрай заїздило мене