Немов відкривсь очам назустріч лет метеликапротяжна радість затяглась рубцемплівка повітряна відшарувалась гетьі засвербіла роговиця: летючий хрестзір розпанахуєта болем вже не відлунює душаа запах крові серця не ятритьнамотується тіло не твоє на тракище не в твою груднину рушничне око зазираєо-литво-по-топ-танапечальна хмара оббілована до кровотечіна спадсонці свідчить про омегуі впилюється щелепастий дзвінна спростування смерті:безглузде все безглузде… де… де… де…***
1 min read
СлушатьСпростування
0
0
Give Award
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…
Other author posts
Взаємозв’язок
Твердішають в пальцях суглоби повільно,хоч тоншають жили в зап’ясті щодня,та я відчуваю: у нас є щось спільнез вербою, що зростом усіх обганя І слів не знаходжу, щоб шлях привітати,щоб пороху все розповісти про час,щоб лезом долоні граніт роз...…
3 “Ой обміни мене собою”
1 На півдорозі зупинивсь І озираюсь на прожите:там всі обличчя запеклись і погляди А поруч — літо: при воді танцюють сині…
Пам’ять
Бігке, розкотисте, знайоме,як порошина ув огромі,мелькоче зрушений обліг —невпинний Життя — Так ніби деревом тут був,і листям всю блакить промацав,що чув, що бачив — не забув,на все поклав карби означень По перевтіленні — рубцінасто...…
З далеких літ дитячих
Жовтільниця цвіте попід старим парканом,за ним — замшілий дім Він має повно літ Мов крапля, у вікні цвіте прегречна панна,вона перебира губами бузу цвіт В приземистій вербі є потайне дуплиння,у ньому білий лист, змережений слізьми,б...…
Comments
You need to be signed in to write comments
