Немов відкривсь очам назустріч лет метеликапротяжна радість затяглась рубцемплівка повітряна відшарувалась гетьі засвербіла роговиця: летючий хрестзір розпанахуєта болем вже не відлунює душаа запах крові серця не ятритьнамотується тіло не твоє на тракище не в твою груднину рушничне око зазираєо-литво-по-топ-танапечальна хмара оббілована до кровотечіна спадсонці свідчить про омегуі впилюється щелепастий дзвінна спростування смерті:безглузде все безглузде… де… де… де…***
1 min read
СлушатьСпростування
0
0
Give Award
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…
Other author posts
Мить “Пізнавши далечінь вже не біжу шалено”
Пізнавши далечінь, вже не біжу шалено,розчахнуто живу між «вчора» і «тепер»,і клопоти мої дрібним-дрібні щоденні:дивитися у глиб незрушених озері згадувати те, чого давно немає:б’є перепел в житах, що стали, наче мур,виблискує коса і простір відкр...…
Ворота любові і смерті
Гортаючи альбом Джакомо Манцу)1 Так, ніби слово вимовилось щойноі в звуки «світ» утіливсь раптом зміст,а сонячне узгодилось із чорним,мов шлях натрапив, — розступився Бо не згадалась, викликалась болемвся лінія життєво-родова,і вибухав і...…
Що ви знайшли на небесних купинах
Хвилею зору небо схитнулось,східності хмари збігали униз Прогуркотіло, мов бочка, минуле,ти ж при падінні на мить зупинивсь Там на горі, де громи дозрівають,скрапують в небо вишні рясні,крізь намальовану браму до раюстрадницькі видно обл...…
Нічний дух
І кануло, і догоріло,слід, наче рану, затягло,і тільки хмара скров’янілаважке заносила крилонад небокраєм, над селом,де шлях іще пашів теплом,а в порох з дійок обважнілихвикрапувалось молоко Дзвенів колодязь ланцюжком,і дух нічний, протерши о...…
Comments
You need to be signed in to write comments