2 min read
Слушать

Сіль землі

Весело-зорна, світляна, осонна,то літеплом, то мукою огорне,джерельнострумна, впадисто-висока,земличенько, на роговиці окати порошиною невмітною лежиштака легка, кульбабна — хоч не

Навіть крізь дрібку заломився світі видно те, що над тобою й

Ось плоть моя суглинисто-земнавгрібається лопатками до дна,до кременя, до мовчазного лона, —чим глибший корінь, тим стрімкіша

А щедре небо покликом верховнимвидовжує і помисли, і звук,а очі шлях шукають для сполук,для зав’язі — небесного й

І чуєш поклик, хоч довкіл

І чуєш погляд теплий на собі,і йдеш, як в промені — що ні ступнути вбік,ні зупинитись, ані озирнутись,бо з теплого він стане миттю лютим.

І порошина збільшиться встократ,коли душа обернеться

Та озирнувся — осторонь ступив,бо слідкома йшли сонячні

Хотів був перестоять на узбоччі,та вітер солі кинув межі

Пекучим болем застелився світ,і став нестерпним порошини гніт,бо важчала і ширшала щомиті,та лопалися всі єднальні ниті,і розпікалась голосу

О, як пече нестерпно сіль земна!***

0
0
12
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Декабрь
Полчаса до земли
И хочется подале от земли
Мальчик с трубкой
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+