Врешті розжився і маєш всього подостатку:неміч, залисину, латку на тілі на згадку,жменю гвіздків і одну неприбиту мостину,вісім кутків, щоб замкнути пташину.
Впертий годинник ще крутить свої коліщата,хриплу мостину крок ще печата, —значить, багатий — маєш всього подостатку:затишок, житло і самоту для
Невідворотний дух вороття одночасно,хвиля супротна хвилю зринаючу гасить,а біля ніг стільки збивається піни,що упірнеш і спливеш неодмінно.
Мов на гончарному крузі, крушаться зрушені стіни!
Щит твій, затула, двері рипучі, двобічністали прозорими — в них хтось ввіткнув два мечі
Леле!
То стрілки з годинника грають на сонці, —висмич їх швидше і отвір зроби у душі-оболонці.***
