2 мин
Слушать

Порода

З дуплистої липи меди витікають, мов смоли, додолу,і сунуть за обрій, шерхлюючи зазубні лісу, горбаті хмарини,і голос юрливий точкує ретельно повітря навколо,аби захистити від страху прозору твою серцевину.

Дуби мовчазні, та, проте, як завжди, тихоможні,розлущують землю корінням, мішають чорнозем,і час випивають — зяють довкола улоги порожні,присядеш у затінку — тиша ураз заморозить!

Чим глибше у ліс, тим відчутніша плоть, тим вона полохкіша,обачливі кроки вповільнюють струм світлоносної крові,і подих горлянку скородить — повітря щодалі гостріша,мовчи, занімій, бо знати сліди на кожному слові.

В проломи між кронами срібло струмує напруго,і нитка блакиті струмить, мов прожилок агату,чорніють дерева, під тиском мовчання формується вугіль,а в ньому єдина заглибина — плоть корчувата.***

0
0
50
Подарок

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Тайна Самаэля
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.