2 min read
Слушать

Світ крізь сльозу

Світ крізь сльозу — то зовсім інший світ:

Адже ж сльоза — не скельце і не лупа.

Давно забута

Від тебе раптом зажадає звіт.

І ти їй понесеш всього себе

Туди, де забринів твій перший виток.

Твого життя не вельми мудрий

Вона у глині вимне й прошкребе.

Збагнеш: це лоно неньки, далебі

Не просто камінь і не просто глина.

І зробишся тонким, як павутина

Комар і той заграє на тобі.

Відчуєш: власні нерви обросли,

Немов коріння трав, усю планету.

А кров твоя — глибінь, що з

Прибоєм припадає до скали.

Тобі болять міста і кораблі,

Що возять смерть, розважену на тонни.

Болять тротилом перериті гони,

Де кості вбитих лізуть з-під землі.

Душа твоя волатиме, бо в

Застогнуть ріки від життя

Та люди, що, не знаючи для чого,

Приходять в світ

І йдуть на перегній.

Навіщо жив

Щоб їсти хліб і сіль?

Вже й згорбився,

А розумом

І, може, справді, ніби павутина,

Ти тонко-тонко видзвениш свій біль.

Немовби час, напнувши на лозу,

Тебе почепить вітрові на

Тоді дивитись на людей і

Ти врешті-решт навчишся крізь сльозу.,

Сибір

0
0
15
Give Award

Руденко Микола

Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Бодхисатва
«И вырвал грешный мой язык!»
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+