Я дівчину любив, люблю і нині,й вона мені сказала в пізній
І сонце й місяць розійшлись в долині…шліть старостів, і я піду за
І зникла в яр… Я ж вибіг на висотидивитися на стежку на снігу,з якої сонце сяло, повне цноти,як на стеблі лілея на лугу.
І я зрадів, ходив, як те світило,і гору хилитав, немов лозу,і весь я був покритий густо пилом,що з кручі вивівався аж внизу.
І я зрадів, і сонце, ніби милу,все виряджав з ґраніту на ґраніт,аж доки зір згубив видющу силу,запікшися в тяжкий кон’юнктивіт.
Та лікар там, де скрізь білоодежно,закапав очі справді недарма,бо можу знов на сонце обережнодивитися очима обома.
Але чого?
З якого справді дуруя споглядав небесну ту біду?
Чи не було церков, чи, може, мурув німецькім місті, сповненім ладу?
І.
І мовила вона:
Аж в серце ріже,бо з чого це Господь мене зліпив?
Що не догляділа я вас раніше,що ви вже трохи сивий і
Я ж дівчину любив, люблю і досі,хоч на розлуку чув я, чув я
Настала серед літа мокра осінь,і лист від граба перший
Не шліте старостів святковим кроком,бо я вночі і вдень не сплю й не сплю,бо я весь світ ще облітаю оком,бо я молодшого від вас
Гей, люди добрії, гей,
Бога ради,що то за хата, що за краєвид,щоб я там лікаря міг попрохатизалити в серці мій кон’юнктивіт?
Бо я довірив сонцю зір свій зрячийі серце дівчині живе приніс,а нині вже в вічу пісок гарячийі серце мре без ласки і без сліз.
І.
Сідало сонце, в горах сяла кригааж там, аж там, на кінчиках вершин,і серце знов, мов нерозкрита книгабез читача, темніло із долин.
Куди ж мені самому мандрувати,які минати гори та шпилі,щоб серце не боліло від дівчатиі ліків не шукало на жалі?
Куди ж мені іти супроти ночіще й стежкою страшної самоти,аби розбірливо дивились очіу далину, хоч, може, й без мети?
Аби дивилися, та не на шати,що в сонця в горах мов серед гробів,а щоб у мандрах не потребуватиніколи поводатаря собі?
І гей, чи можна бути оборонцемвсього Господнього добра і зла,що, ніби дівчина, світило сонцеі ніби сонце дівчина була?
І вже зайшло воно, погасла кригааж там, аж там, на кінчиках вершин,і серце, мов загубленая книга,пропало тихо в темряві долин.
