В загравах лун виходять ранки з нетрів ночіплямами багрівтрояндять зломи пошарпаних нам персами землі примарсонце в хомуті блідих брудних хмартягне перед собою плуги вкругза плугом плугповз гори повз лугза скибами скибиі борозди і ровитруться об землю трибисонця о чоло як в кровиа як робітник в блузі начеблиск пожежвтомлений лоб обмотує шматами вечірніх тінейпітнапільбезмежвесна запліднена дотиками сонцялягає на чернозем порізаний поритийі зітхає криком чорних скибо як важко родити
1 min read
СлушатьВесна
0
0
51
Give Award
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …
Other author posts
Гвоздики
Зелені сутінки Гвоздики —посли весни П’яній до краю Який цей світ знов став великий…
Уривок
Боюсь згасити світло лампи,бо може стати ще страшніш,і ніч, розкладена на ямби,у серце вбилась, наче ніж Ніяк заснути Кличуть півні,годинник б’є, і місяць лине Мій сон, мій голос неспокійнийв моїй трагічній Батьківщині…
Елегія про перстень ночі
П’яніючи отруйним чадомночей сріблистих та гірких,дивлюся в місяця свічадокрізь шибу, повну світляних,холодних, синіх і тремкихдалеких відблисків світів,що, кинуті у тьму, горятьсамітні, горді, золоті,немов знаків санскритських ряд,які прадавнім с...…
Сади
Задзвеніли сади,задзвеніли піснями Я такий молодий,повний юними днями Одяглися садив черешневеє плаття Рвучий струмінь води,наче юне завзяття…
Comments
You need to be signed in to write comments
