В загравах лун виходять ранки з нетрів ночіплямами багрівтрояндять зломи пошарпаних нам персами землі примарсонце в хомуті блідих брудних хмартягне перед собою плуги вкругза плугом плугповз гори повз лугза скибами скибиі борозди і ровитруться об землю трибисонця о чоло як в кровиа як робітник в блузі начеблиск пожежвтомлений лоб обмотує шматами вечірніх тінейпітнапільбезмежвесна запліднена дотиками сонцялягає на чернозем порізаний поритийі зітхає криком чорних скибо як важко родити
1 min read
СлушатьВесна
0
0
53
Give Award
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …
Other author posts
Тернина
Немов метелик полум’яний,на кущ тернини сонце сіло У твої очі синьо-тьмянідивлюсь натхненно і несміло Коли нас ніч розділить сонних,серця заб’ються в нас окремо,щербатий місяць снами томить,чарує мертво і зелено Та не лякайся, моя л...…
Автобіоґрафія
В горах де ближче сонця, перший раз приглянувся небу,тоді щось дивне й незнане пробудилося у мені,і піднеслася голова, й слова прийшли до уст зелені Тепер — де б я не був і коли-небудь,я все — п’яний дітвак із сонцем у кишені А як зійшов...…
Весілля
Почалось так: упився явід перших власних строф похмілля Був тільки місяць дружбоюна мому з піснею весіллі Як сталось те, як задзвеніло,сказать не вмів оцього вам би,коли б так серце не горіло Так народились перші ямби…
Дороги
Розгорнулась земля, наче книжка(дороги, дороги, дороги) Зашуміла трава і принишкла,простелилась нам юним під ноги Тільки небо і тільки пшениця(над нами, за нами, під нами) Тільки безкрай і далеч іскриться,тільки безвість вітає вітрами…
Comments
You need to be signed in to write comments
