1 min read
Слушать(AI)Весна
В загравах лун виходять ранки з нетрів ночіплямами багрівтрояндять зломи пошарпаних нам персами землі примарсонце в хомуті блідих брудних хмартягне перед собою плуги вкругза плугом плугповз гори повз лугза скибами скибиі борозди і ровитруться об землю трибисонця о чоло як в кровиа як робітник в блузі начеблиск пожежвтомлений лоб обмотує шматами вечірніх тінейпітнапільбезмежвесна запліднена дотиками сонцялягає на чернозем порізаний поритийі зітхає криком чорних скибо як важко родити
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Чортівський брідж
В маленькій, біленькій хатині сон мрії колише в колисці дитині По усточках сонних, мов тіні по сіні, блукається усмішки брижа Лиш сутінків рожі в кімнаті закляті кладуться на “завтра” й на “нині” Навколо колиски чортів чотирьох посі...
Велика подорож
Вибираюся в далеку подорож, і рож не дасть мені ніхто,й не бажаю ні від кого я нічого, й вже ніщо менене лякає, хоч у очі зазирає заздрісно ліхтарень сто,що в вокзалі білім сторожко глядять крізь жовтих шиб пенсне Над станційним гамором, мов ...
Калина
Калина похилилась вниз,мов ягода росте червоне слово Весні окриленій молись,карбуй на камні пісню калинову Та промінь сонця, мов стріла,проколе слово і проріже камінь,і лиш калина, як цвіла,цвіте щороку листям і піснями 9 березня 1935
Коропи
Співають коропи, і крають води леза,дахи, мов віка скринь, підносить вітер,і проповідь говорить окуням береза Це все недійсне, навіть неймовірне,цьому не вірте Та дійсне те, що бачив я уранцітам, де ріка коріння миє гаю,коли вітри, мов п...
